Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Заснування
 
Заснування
?стор?я
Княжий Льв?в
Готичний Льв?в
Ренесансний Льв?в
Льв?вське бароко
Льв?в класичний
Поселення навколо Львова
М?ськ? парки

Заснування.
Льв?в належить до давн?х, але не найстар?ших город?в Галицько? земл?. До часу його постання ?снував вже знаний сво?м ?сторичним значенням Галич, Звенигород, а в околицях тепер?шнього Львова менш? укр?плен? городи так?, як П?дгородище, Завад?в, Грибович?, Страдч, Щекотин, Домажир, Рок?тна та ?н., розташован? на горбах Розточч чи на схилах п?вн?чного берега Под?лля. Археолог?чн? знах?дки св?дчать, що в найближч?й околиц? здавна були як?сь осел?, але на терен? давнього м?ста не знайдено н?яких пам"яток, як? говорили б про ?снування пост?йно? до?сторично? осел?.
Засновником Львова був галицький король Данило Романович. Побудова цього м?ста близько 1250 р. вказу? на те, що його зродили в перш?й м?р? потреби в?йськово-стратег?чн?, оборона галицьких волод?нь в?д татарських наб?г?в, а також господарськ?, необх?дн?сть створення нового торг?вельного центру на шляху з Побужжя ? Наддн?прянщини до Наддн?стрянщини, п?сля занепаду Звенигорода.
Сл?д зазначити велике орган?зац?йне чуття засновника м?ста, що так ум?ло п?дшукав м?сце п?д будову нового м?ста, саме на стику Розточчя ? Под?лля, що д?лять Сх?д в?д Заходу (басейн Дн?пра ? Дн?стра в?д басейну В?сли), а одночасно у воротах, кр?зь як? проходить шлях ?з сх?дно? у зах?дну ?вропу, з Чорномор"я у Прибалтику.


?стор?я.
Льв?в пройшов з галицькою землею ц?лу ?сторичну долю, зазнавши нераз страшних потряс?нь. Його зовн?шн? обличчя, житт?вий прост?р, чисельний та нац?ональний склад, зайняття та культура його мешканц?в м?нялися не т?льки п?д впливом ходу стор?ч, але й п?д впливом тих ?сторичних безнастанних зм?н, що тут наставали впродовж 700-р?чного ?снування м?ста.
Так, в?д 1250 до 1340 рр. Льв?в був княжим м?стом галицького княз?вства п?д волод?нням Романович?в. В роках 1340-1349, коли вимер р?д Романович?в, ним править во?вода Дмитро Детько, як нам?сник литовського князя Любарта, пот?м - польський король Казимир (1349-1370 рр.). В цей час (1356 р.) м?сто одеримало Магдебурське право. В 1370 роц? перейшов Льв?в п?д угорське правл?ння, яке виконував в?д 1372 по 1379 р. Володислав Опольський з шлезько? л?н?? Пяст?в, пот?м угорськ? урядники, а в роках 1385-1387 знов Володислав Опольський. В ?нтервал? 1387-1772 рр. Льв?в знаходиться п?д волод?нням Польщ?, а дал?, як столиця Галичини ? Володимир??, п?д владою Австр?? (до 1914р.). Революц?йн? под?? 1848 р. в ?вроп? збудили пол?тичну та культурну активн?сть укра?нц?в. У травн? цього року у Львов? було засновано Головну Руську Раду - першу укра?нську пол?тичну орган?зац?ю та надруковано першу газету укра?нською мовою "Зоря Галицька". У 1868 р. у Львов? виникло товариство "Просв?та", яке невдовз? вкрило мережею читалень всю Галичину. Створене 1873 р. товариство ?м.Т.Шевченка, реорган?зоване у 1892 р. в наукове, розгорнуло досл?дницьку д?яльн?сть в галуз? укра?нознавства. В?д 3 вересн? 1914 року до 22 червня 1915 року, в час? рос?йсько? окупац?? був центром Галицького губернаторства, а пот?м знов переходить до Австр??, де залиша?ться до ?? розпаду. 1 листопада 1918 р. В?йськовий Ком?тет, очолюваний Дмитром В?товським, захопив владу у Львов?, а 9 листопада цього ж року було проголошено ЗУНР (на чол? уряду став Кость Левицький). 21 листопада 1918 р. Льв?в зайняли польськ? в?йська. Р?шенням Ради амбасадор?в з 14 березня 1923 року Льв?в ? Галичину остаточно передано Польщ?, в як?й в?н став столицею Льв?вського во?водства аж до н?мецько-польсько? в?йни 1939 року. М?жво?нний пер?од позначений наростанням укра?нського визвольного руху. Консол?дуються нац?ональн? пол?тичн? парт??, колишн?м кер?вником стр?лецтва полковником ?вгеном Коновальцем створю?ться п?дп?льна Укра?нська В?йськова орган?зац?я. На ?? баз? в 1929 р. поста? Орган?зац?я Укра?нських Нац?онал?ст?в. Внасл?док пакту Молотова-Р?ббентропа у 1939 р. Зах?дну Укра?ну було при?днано до Радянського Союзу. З 23 вересня 1939 по 30 червня 1941 р. Льв?в був обласним центром Льв?всько? област? в склад? УРСР. П?сля приходу збройних сил н?мецько? арм??, 30 червня 1941 Степан Бандера проголосив в?дновлення укра?нсько? державност? у Львов?, та утворення Укра?нського Державного Правл?ння на чол? з Я. Стецьком. П?сля арешту член?в УДП 1 липня 1941 р. н?мецьким командуванням було проголошено прилучення Галичини, як окремого дистрикту, до Генерального Губернаторства ? Льв?в став столицею Галичини. З моменту окупац?? на територ?? Галичини зароджу?ться рух опору. У 1942 р. окрем? розр?знен? збройн? формування орган?зовуються в регулярну Укра?нську Повстанську Арм?ю п?д командуванням генерала Романа Шухевича (Тараса Чупринки). Керуючись ?де?ю незалежно? Укра?ни, УПА воювала як проти фашистсько? Н?меччини, так ? проти Радянського Союзу. 27 липня 1944 р. радянськ? в?йська здобули Льв?в ? в?н знову став обласним центром в склад? УРСР. У травн? 1989 р. - створю?ться Народний Рух Укра?ни, Льв?в ста? одним з перших в Укра?н? осередк?в видання демократично? преси. Вийшла з п?дп?лля Укра?нська Греко-Католицька Церква, в?дродилася ? Укра?нська автокефальна православна церква. Комун?стична влада в рег?он? фактично була л?кв?дована в 1990 р. внасл?док перемоги на виборах до Верховно?, обласно?, районно? ? м?ських рад представник?в демократично? опозиц??. 14 кв?тня 1990 року В"ячеслава Чорновола обрано головою Льв?всько? обласно? ради, а з 1991 року, п?сля утворення незалежно? Укра?нсько? держави Льв?в став обласним центром Льв?всько? област? ? водночас центром укра?нського нац?онального в?дродження.


Княжий Льв?в.
Положення княжого м?ста т?сно пов"язане з ф?з?ограф??ю. М?сто розбудувалось на границ? сухого незал?сеного под?льського берега й зал?сено? багнисто? заплави Полтви, саме там, де на стику водотривкого вапняку виходять багат? горизонти джерельно? води.
Старий Льв?в, як ? ?нш? тогочасн? м?ста укра?нських княз?вств, складалися з трьох частин: д?тинця, тобто укр?пленого м?ста, п?дгороддя (окольне м?сто) ? пригороддя. Д?тинець знаходився на т?й гор?, що звалася в XV ст. Горай, в XVII - Лиса гора (у нов?ш? часи ?? почали звати Княжою горою) ? була в?дд?лена в?д Високого Замку глибоким яром, засипаним п?сля 1830-1840 рр. Як видно з гравюри XVII ст. це була висока ? незал?сена, стр?мка ? важкодоступна гора.
Д?тинець був добре укр?плений валами, зас?ками ? частоколом так, що витримував численн? ворож? напади. Тут, ?мов?рно, знаходився "стовп" - оборонна вежа, будинок для князя ? дружини, сховища для харч?в та, можливо, каплиця. Мешкати тут було довол? важко з причини сильних в?тр?в.
По п?вн?чно-зах?дному схил? гори простягалося п?дгороддя, яке було також укр?плене валами ? частоколами. Тут були княж? тереми (вище церкви св"ятого Миколая, на горбку, що звався Будильниця), в?д яких вела круто вниз дорога до торговиц? - Старий Ринок.
Пригороддя займало правий берег заплави р?ки Полтви ? схили гори та тяглося п?вколом по зах?дн?й, п?вн?чн?й та п?вденн?й сторон? Княжо? гори. Воно не було укр?плене, ?мов?рно, захищалося т?льки валами або й частоколом, а на випадок збройного ворожого нападу мешканц? разом з? сво?м майном т?кали ? шукали захисту в окольн?м город? та д?тинц?. Окремо, на стр?мк?й гор?, стояв укр?плений монастир св. Юра.
Княже м?сто розбудовувалося на торг?вельному шляху, що йшов в?д Чорного моря через Галич-Льв?в-Холм до Балт?йського. Цей шлях проходив через Старий Ринок та повз численн? церкви ? монастир?, з яких залишились донин? (побудован? наново на старих м?сцях чи фундаментах) - церкви: св. Параскеви, св. Онуфр?я ? св. Миколая; костели: ?вана Хрестителя ? Мар?? Сн?жно?.
Буд?вництво було, як стверджують фундаменти, в?зант?йсько-романське, в б?льшост? мабуть дерев"яне, тому то з давн?х пам"яток в ц?л?сност? н?чого не залишилося.
Княже м?сто було людне (тут були колон??: н?мецька, в?рменська, татарська) й просторе, з численними домами ? крамами, городами ? садами. Поля й с?ножат? знаходились ? на другому берез? Полтви. Його прост?р становив 50 га ? сполучався на сход? з громадою Знес?ння.


Готичний Льв?в.
П?сля прилучення галицького княз?вства до Польщ? у 50 роках XIV ст. на п?вдень в?д княжого м?ста в широк?й частин? заплавини постало нове м?сто за н?мецькими зразками.
Воно мало форму неправильного чотирикутника з квадратним ринком посередин?. На чотирьох його кутах сходилися вулиц? п?д прямим кутом. С?тка вулиць була правильно? форми ? густо забудована. М?сто обведене мурами з оборонними вежами, ровом та валами. Будували його н?мц?-колон?сти, закликан? Казимиром, на основ? н?мецького магдебурзького права. М?сто мало н?мецько-готичний характер.
На територ?ю давнього княжого Львова з ринку вела Крак?вська вулиця, що зак?нчувалася крак?вською (татарською) брамою. У протилежний б?к з ринку йшла Галицька вулиця, яку замикали галицьк? ворота в мур?. Вулиц? Галицька й Крак?вська лежали на шляху Галич-Холм, який також проходив через новий ринок. Два ?нш? боки м?ських мур?в спиралис один на П?двальну з Босацькою, другий на проспект Свободи з ?зу?тською хв?рткою.
Впродовж XV ст. середм?стя обведено подв?йними мурами. Рови наповняла вода Полтви, через рови вели чотири зв?дн? мости. Площа м?ста в середин? мур?в мала 50 га.
Готичний характер тогочасного м?ста виявлявся в численних гостроверхих буд?влях: костелах, як св. Стан?слава, Дом?н?канц?в, Фрац?сканц?в, св. Катерини, св. Духу, збудованих в околиц? Низького Замку та житлових будинках, мурованих ? дерев"яних. Пожежа 1527 року знищила ц? пам"ятки зовс?м. З готично? арх?тектури залишились т?льки римо-католицька катедра ? деяк? детал? в кам"яницях Ринку.
Нове м?сто захищав Високий Замок, побудований в к?нц? XIV ст. на друг?й, вищ?й за Княжу, гор?, до яко? вела з княжого м?ста крута дорога.
Давн? Княже м?сто стало тепер передм?стям середньов?чного Львова. Ще у XVII ст. звали його пригороддям старостинським або крак?вським передм?стям, а оп?сля - жовк?вським.
На п?вдень в?д Ринку розрослося друге М?ське або Галицьке передм?стя, яке сягало тепер?шньо? вулиц? Драгоманова. Площу передм?сть заповнювали поля, гори, сади, дерев"ян? або л?плен? буд?вл?. До мур?в м?ста тулилися за?зн? доми. Тут й там виростали при головних вулицях ? площах церкви, костели, монастир?, здеб?льшого дерев"ян?. Передм?ст не були захищен? мурами в тому часто ставали жертвою наб?г?в ? пожеж. Вони в час? спокою в?дбудовувалися наново та розросталися вздовж головних комун?кац?йних артер?й, що йшли з м?ста. Найслабше розвивались передм?стя в напрям? джерел Пас?ки, Зал?зно? Води та л?вого берега Полтви.


Льв?в ренесансний.
В к?нц? XVI ст. Льв?в прибрався у нов? риси - ренесансов?. Постали тод? в середм?ст? нов? стильов? будинки, прикрашен? ренесансними орнаментами, галерейками, аттиками.
Перш? з них будувалися в дус? ?тал?йського, п?зн?ш? - в дус? н?мецького ренесансу. Пам"ятки, що залишилися з цих час?в, прибрали на льв?вському грунт? локальн? риси, дуже ц?кав? ? характеристичн?.
У XVI та до половини XVII в час? нового матер?ального та культурного розкв?ту Львова, спостер?га?ться наплив чужоземних купц?в та ченц?в. Вони на р?вн? з м?сцевим м?щанством будують сво? монастир?, церкви, костели, величав? св?тськ? будинки у середм?ст? ? поза його мурами. Заселена площа передм?сть, бо саме м?сто не може вже вм?стити так багато нових буд?вель, розроста?ться на п?вдень, сх?д ? зах?д в?д середм?ст у форм? укр?плених в?докремлених одиниць та житлових будинк?в становить вже бл. 200 га.


Льв?вське бароко.
В?д друго? половини XVII ст. почина?ться пов?льний занепад Львова, спричинений в?йнами, а також внутр?шн?ми причинами пол?тично-сусп?льно-економ?чного характеру.
Бароко, що ? пан?вним стилем цього часу, розпочався у Львов? будовою костелу ? монастиря ?зу?т?в 1610-1740 рр. На жаль, ан? одна пам"ятка барокового буд?вництва церковного чи св?тського, не збереглася у т?й форм?, яку мала в XVII ст.
Напад шведського короля Карла XII на Льв?в 1704 р. спричинив до його ц?лковитого занепаду значенн м?ста. М?щанство зубож?ло, усунене в?д торг?вл? пол?тикою шляхти, воно в?д?йшло в т?нь ? було позбавлене впливу на м?ськ? справи.
Саме м?сто знелюдн?ло, кам"яниц? стояли порожн?, башти й мури валялися, т?льки на землях, викуплених у м?ста, шляхта ? монастир? закладали сво? двори, зв?льнен? в?д м?сько? влади, сплати м?ських податк?в ? повинностей, з правом суд?вництва над сво?ми людьми. Найважлив?ш? з них це Комор?вщина, С?нявщина, Яблон?вщина, Хорущина, Збор?вщина. ?х назви стали оп?сля назвами вулиць чи частин м?ста.


Льв?в класичний.
Щойно п?сля усунення мур?в ? вал?в, яке почалося 1777 року розростаються передм?стя ? зливаються з м?стом . Розбудова йде спершу на зах?д, на л?вий берег Полтви, а пот?м на п?вдень ? сх?д. Те, що Льв?в перестав бути твердинею, а став столицею пров?нц??, мусило вплинути на поширення його житт?вого простору та його зовн?шн? оформлення п?д новий зах?дний (н?мецький зокрема) стиль. Так почина? сво? ?снування новий Льв?в.
Тогочасне буд?вництво вказу? напрями поширення м?сько? територ??. Не споруджувались тод? нов? церковн? буд?вл?, т?льки пербудовувались стар?, але споруджувались нов? для житлових потреб. Багато знесених за ц?саря Йосифа ?? монастир?в ? костел?в перейшло до публ?чного користування.
В ц? часи льв?вське буд?вництво розвива?ться п?д знаком класицизму, стилю амп?р.
Житт?вий прост?р Львова поширився на дно долини Полтви та на схили берег?в ? висунувся вперед головними артер?ями руху.


Поселення навколо Львова.
Б?логорща (1423) - село засноване на урочищ? Б?логорща, ?ваном Зоммерштайном.
Брюхович? (1452) - виникли на м?ських ланах, що тяглися над р?чкою Брюховицею. В XVII ст. була тут перша у Львов? фабрика паперу.
Винники (1410) - постали на м?сц? старо? осел?, що згаду?ться як "Малий Винник". Вона була розбудована на землях, як? князь Лев дарував за в?рну службу колишньому льв?вському в?йтов? н?мцев? Бертольдов?, та на землях дарованих Володиславом Оп?льським льв?вському м?щанинов? Григор??в?.
Голоско Велике (1401) - на Розточч?, засноване Миколою Ц?ммерманом, льв?вським м?щанином, поблизу урочища Оловсько.
Голоско Мале (1470) - постало на урочищ? Оловсько з ф?льварку, заснованого ?ваном Ганелем.
Замарстин?в (1349) - назва походить в?д ?вана Зомерштайна, льв?вського м?щанина, якому м?сто в?дпустило 12 лан?в на заснування ф?льварку. Звався в?н Зоммерштайнгоф.
Збойська (1359) - село розбудоване на гряд? Розточчя ? долини Полтви.
Зимна Вода (1440) - село, розбудоване на п?дмокл?й низовин?.
Зимнов?дка (1440) -колишн польська колон?я.
Каменоп?ль (1447) - село, назва якого походить в?д горбка Каменоп?ль висотою 292 м., знаходитьлось серед п?дмоклих низин понад Полтвою.
Клепар?в (1419) - назва походить в?д м?щанина Андр?я Стано Кльопера, льв?вського купця ? ф?нансиста, який на м?ських ланах заснував ф?льварок Кльоппергоф.
Козельники (1400) - знаходились поблизу л?су, який був власн?стю м?ста Львова.
Кривчиц? (1447) - розбудован? на п?дмоклих луках Полтви та на схилах Под?лля. На початку XIX ст. тут була цукроварня.
Кульпарк?в (1426) - вир?с на викорчуваних л?сах через м?щанина Павла Гольдберга, як оселя п?д назвою Гольдбергоф, а пот?м Гольдпарк?в-Кульпарк?в.
Лисинич? (1411) - розбудован? п?д Чортк?вською скелею (найвища точка в околицях Львова - 414 м.). В 1648 р. тут знаходився таб?р Богдана Хмельницького. На скел?, за переказом, був замок боярина ?горя.
Ляшки Мурован? (1454) - розбудован? в п?дмокл?й долин? Полтви.
Льв?вськ? Сороки (1433) - оселя розташована в долин? Полтви.
Малех?в (1377) - знаходитьс неподал?к в?д гори Хованець (350 м.).
П?дб?рц? (1454) - село розташоване при зал?зничному шляху Льв?в-Терноп?ль.
Рудно (1480) - розташоване на шляху Льв?в-Крак?в. В XVIII ст. тут знаходився монастир Васил?анок, а в XIV фабрика кумису.
Рясна Польська (1430) - тут проходили бо? м?ж рос?йськими ? австр?йськими в?йськами у 1915 р. Переважало польське населення.
Рясна Руська (1430) - переважало укра?нське населення, зв?дси ? назва.
Сих?в (1409) - розташований понад Сих?вським потоком.
Скнил?в (1396) - лежить в басейн? Дн?стра над потоком Зимноводи.
Скнил?вок (1433) - село над Зимноводами, що належало колись до м?ста ? перейшло в 1607р. у власн?сть м?ського шпиталю.


М?ськ? парки.
Стрийський парк (площа 58 га) - розташований при вулиц? Стрийськ?й. Засновано його в 1887 р. у сх?дн?й частин? м?ста, де ран?ше були яри ? облоги, як? простягалися на стрийських узг?р"ях ? давньому стрийському цвинтар? (закрито в 1893 р.). Ум?ло використавши особливост? рель?фу, Арнольд Рер?нг, ?нспектор м?ських плантац?й, створив живописний парк, який за красою зарахову?ться до найкращих ?вропейських парк?в. Грунти в парку глиняст?, м?сцями з дом?шками п?ску, подекуди мулопод?бн?, переважно сух?. Тут бачимо червон? клени, явори, каштани, в?льхи, плакуч? берези, буки, дуби, акац??, липи, сосни, смереки, тиси.
Парк Високий Замок (площа 35 га) - був подарований м?стов? ц?сарем Йосифом ?? у 1786 р. Спочатку це було незал?сене, голе п?скове узг?р"я. В 1835 роц? на схилах гори було посаджено перш? дерева. Парк склада?ться з двох частин: нижньо? тераси з променадами, обсадженими старими деревами ? верхньо?, так звано? поляни. Найвища точка парку знаходиться на висот? 413 м над р?внем моря. Основн? грунти це зв?тр?лий груз, п?ски м?сцями з дом?шками вапнякового грузу. Тонкий родючий верхн?й шар утворився внасл?док гниття рослин. Парк засаджений каштанами, кленами, яворами, ясенами, липами, березами, тополями, акац?ями та соснами.
Парк Зал?зна Вода (площа 19.5 га) знаходиться на роз? вулиць Стуса ? Терноп?льсько?, на схилах яру Полтви, який тягнеться в напрям? Снопкова. Закладено в 1905 р. Назва парку п?шла в?д велико? к?лькост? зал?за в джерельн?й вод?. Парк нагаду? л?с з перевагою бука. Також ростуть тут модрина, дуби, берези, топол?.
М?ський парк ?м.?вана Франка (площа 12.2 га) знаходиться в центр? м?ста. Це найстар?ший льв?вський парк. Закладено його на п?дм?ських грунтах, як? в XVI ст. стали власн?стю м?щансько? родини Шольц-Вольфович?в, а пот?м перейшли, як спадщина, у власн?сть ?зу?т?в. Ц?сар Йосиф ?? в?ддав його м?стов?. Пiд час облоги 1648 року Львова вiйськами Б.Хмельницького тут стояла козацька артилерiя. В 1799 р. перейшов знов у приватне волод?ння, саме тод? парк набрав французького вигляду. В 1855 р. його повернуто назад у волод?ння льв?всько? громади, ? тод?, м?ський городник Бауер надав йому сучасного вигляду. У 1921 р. розширено головну алею ? зм?нено напрямок стежок. Грунт парку глинясто-п?сково-гумусовий. Тут ростуть дуби, клени, топол?, граби, липи, в"язи, смереки, модрини.
Личак?вський парк (площа 8.4 га) належить до наймолодших парк?в Львова. Закладено його в 1892 р. на узг?р"?, яке пану? над сх?дною частиною м?ста. Колись тут були мандр?вн? летюч? п?ски (дюни), що засипали навколишн? грунти. Рослинн?сть парку дуже прор?джена, переважа? сосна, ялиця, береза та чорна сосна.
Старий Ботан?чний сад Льв?вського ун?верситету (площа 2.59 га) засновано у 1823 р. Ернестом В?тманом для наукових ц?лей. Знаходиться на роз? вулиць Грушевського та Кирила ? Мефод?я.
Ботан?чний сад Льв?вського ун?верситету (площа 18.5 га) засновано в 1911 р. Парк нарахову? близько 1200 вид?в рослин. Знаходиться в район? вулиц? Черемшини.
Центральний парк культури ? в?дпочинку ?м Богдана Хмельницького (площа 26 га) був створений у 50-х роках XX-ого столiття для масового в?дпочинку молод?.
Парк "Шевченк?вський Гай" - музей народно? арх?тектури ? побуту. Знаходиться в район? вулиц? Печерна гора.

 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера