Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Господарство
 
Ремесла торг?вля ? промислов?сть.
За княжих час?в Льв?в мав рем?сничо-торговельно-хл?боробський характер. Торг?вля мала переважно внутр?шн?й характер або обмежувалас до зносин з найближчими сус?дами: н?мц?, прибалти, сх?дн? народи.
Ремеслом займалися, кр?м укра?нц?в, н?мц?, в?рмени, татари. На той час в?домими були ремесла кожевник?в, грабар?в, с?дельник?в, тульник?в, лучник?в, ткач?в, клобучник?в (плели шапки ? панчохи), шевц?в, гончар?в, ковал?в, золотар?в, плотник?в.
З середини XIV ст. Льв?в набира? в основному торг?вельний характер. В?н ста? "станц??ю" на торг?вельних шляхах м?ж Заходом ? Сходом. Найв?дом?шим був чорноморський шлях.
Н?мц? ввели нов? галуз? ремесла, зокрема, це - римар?, уздар?, рукавичники, поясники, сап"янники, полот?нники, муконники, мечники, шабельники, нож?вники, голкар?, котельники, циновники, слюсар?, рушникар?, годинникар?, цегельники, вапняр?, муляр?, каменяр?, ткач?, столяр?, бондар?, токар?, стельмахи. Н?мц?, також, впровадили под?л прац? ? спец?ал?зац?ю в поодиноких галузях ремесел. Рем?сники, згрупован? в цехи, були змушен? дуже добре знати сво? ремесло ? тому ?х вироби були просто зразков?. Перш? цехи з"явилися у Львов? вже в 1425 р. було ?х тод? 10, а в XVII ст. вже близько 30. Занепад цехово? структури припада? на початок XIX ст. у зв"язку з появою б?льших п?дпри?мств. Так в 1814 р. залишилось лише 21 цех.
В 30-х роках XX ст. сп?вв?дношення торг?вл? до промисловост? у Львов? було 4:1 на користь торг?вл?. Так, зокрема, у 1935 р. було заре?стровано 7446 торг?вельних п?дпри?мств, з них 763 - велик?. П?дпри?мств, як? займалися скупом зб?жжя, живих тварин, сирих шк?р, всяко? сировини та деревних матер?ал?в було 167, а тих, як? продавали р?льну сировину ? р?льнич? продукти, смако-харчов? вироби, одяг, мебл?, господарськ? знаряддя, машини, х?м?чн? вироби, пап?р, книжки, газети, твори мистецтва, зал?зн? ? металев? реч? - 6242 (в тому числ? 3022 харчових).
Промислов?сть Львова почала розбудовуватись з початку XIX ст. Мал? виробнич? п?дпри?мства продукували: карети, музичн? ?нструменти, шовков? вироби, л?кери, гор?лку, пиво.
У льв?вськ?й промисловост? працювало у 1931 р. 45308 роб?тник?в, з них 11526 ж?нок. З цього числа у велик?й ? середн?й промисловост? - 17%, а в др?бн?й ? рем?снич?й - 37%. У 1939 р. на великих ? середн?х п?дпри?мствах працювало 11706 роб?тник?в. Рем?сники, як? в 1938 р. мали 6415 майстерень, давали працю ще 18885 особам. Ремесло групи: буд?вельну, деревну, металеву, шк?ряну, харчову ? особистих послуг.
З великих п?дпри?мств (станом на 1938 р.) у Львов? було: 10 ливарень, 8 цегелень, 6 гор?лчано-л?керочних фабрик, 6 тартак?в, 4 велик? шоколадн? фабрики, 3 гарбарн?, 3 млини, 3 фабрики туток, 2 фабрики скла, 2 фабрики з виробництва вуг?льно? кислоти, 2 фабрики ваг, 1 годинникарня (?дина на всю Польщу), фабрика бетонних вироб?в, газо-нафтових ламп, самох?дних ресор, сикавок, ф?зкультурного ? спортивного приладдя, гральних карт, добрив, вироб?в з? скла, раф?нування нафти та ремонтн? майстерн? зал?зничних верстат?в.
П?сля радянсько? окупац?? в 1939 р. основний напрямок у розвитку м?ста було зроблено на ?ндустр?ал?зац?ю. Так в к?нц? 1940 р. у Львов? нараховувалось 256 промислових п?дпри?мств (не враховуючи в?йськових завод?в ? п?дпри?мств сфери особистих послуг) з 30354 прац?вниками. Найб?льше було металевих п?дпри?мств - 57, харчових - 52, х?м?чних, скляно-дзеркальних та будматер?ал?в по 29, деревообробних - 25, текстильних - 24, пол?граф?чно-паперових - 17, шк?ряно-взутт?во-хутряних - 15.
П?сля н?мецько? окупац?? у 1941 р. головним напрямком економ?чного розвитку стала в?дбудова ремесла. Так в травн? 1942 р. вже ?снувало 5313 рем?сничих п?дпри?мств, з них 58 н?мецьких (1%), 554 укра?нських (10%), 942 польських (18%) ? 3769 ?врейських (71%).

Зал?зниця.

Першою зал?зничною л?н??ю була л?н?я, проведена з Кракова через Перемишль у 1861 р. Та л?н?я проходила вздовж р?ки Верещиц? з малими в?дхиленнями ? була п?дведень до м?сця, де тепер збудовано головний вокзал. Тод? це м?сце було в?ддалене в?д м?ста на 2 км. Наступною, стала л?н?я, що веде на п?вдень до Румун?? через Черн?вц? (1866 р.). В 1879 р. крак?вська л?н?я була продовжена на сх?д, до тод?шнього австр?йсько-рос?йського кордону в район? Брод?в ? Тернополя. Четверту л?н?ю було пущено в п?вденно-зах?дному напрямку в 1873 р. Вона сполуча? Льв?в з Угорщиною через Стрий. Наступну л?н?ю було збудовано в 1887 р. вона вела через Рава Руську до Белзця. Друге полотно л?н?? Перемишль-Льв?в передано в користування у 1891 р., а його продовження до Золочева у 1897 р. Наступною л?н??ю стала зал?знична маг?страль, яка веде до Янова (1895 р.). В 1903 р. цю л?н?ю продовжено до Яворова. Сьомою, за чергою, стала л?н?я, що веде в п?вденно-зах?дному напрям? через Самб?р до Угорщини (1903р.). Хронолог?чно останньою л?н??ю була л?н?я Льв?в-Стоян?в-Луцьк (1910 р.).
В 1904 р., на м?сц? давньо? станц?? л?н?? Льв?в-Перемшль, було збудовано ? введено в д?ю новий пасажирський вокзал.

Вода ? водопроводи.

Як в?домо, Льв?в розташований на ?вропейському водод?л?, тому проблема водопостачання була, ? ? буде актуальною.
Плани побудови перших водозаб?рник?в ? водопровод?в розробив н?мець Петро Штехен. ? вже у 1404 р. п?дготовч? роботи по ?х спорудженню. З часом мережа грав?тац?йних водопровод?в розширилась, з"явились нов? водозаб?рники. ? вже на початку XX ст. у Львов? нараховувалось 16 грав?тац?йних водопровод?в.
Наступним кроком у забезпеченн? потреб Львова у вод? стало введення в д?ю водопроводу, який подавав воду з Вол? Добростансько?, розташовано? на в?дстан? 30 км на зах?д в?д Львова (1901р.). Починаючи з 1926 р. воду до Львова подають з? Шкла (7 км на п?вденний-зах?д в?д з Вол? Добростансько?), а з 1928 р. з Великополя (3 км на п?вденний-сх?д в?д з Вол? Добростансько?).
В 1930 р. загальна довжина водопров?дно? мереж? дор?внювала 132 км, а в 1940 р. - 213 км.

Газ ? електрика.
Льв?вська газова фабрика збудована у 1858 р. До 1930 р. вона виробляла св?тильний газ з кам"яного вуг?лля ? водний газ з коксу. П?сля 1930 р. сюди було п?дведено газопроводи з Дашави ? льв?вська газова фабрика перейшла на виробництво м?шаного газу. В 1939 р. загальна довжина м?ських газопровод?в становила 286.1 км, а к?льк?сть к?нцевих користувач?в газу - 4647. В цей р?к було спожито 49 млн м3 газу.
Початок електричного осв?тлення в м?ст? припада? на 1900 р. В 1907 р. було збудовано теплову електростанц?ю в район? Персенк?вки. На той час, вона займала площу 6.25 га. Спочатку як паливо використовувалось вуг?лля, а пот?м до електростанц?? було п?дведено газопров?д з Дашави. Воду для потреб електростанц?? постачав пот?к Соф??вка. Довжина м?сько? електромереж? - 159 км високо? напруги ? 192 км низько?.
Починаючи з 1932 р. льв?вська електростанц?я почала передавати електроенерг?ю м?стам навколо Львова. Окружна електромережа охоплювала 38 м?сцевостей. Загальна довжина позам?сько? л?н?? високо? напруги становила 263 км, при 52 понижуючих трансформаторах.

Трамвай.

Льв?вський трамвай пущено в рух 1888 р., спершу як к?нний, експлуатований ф?рмою "Соц??та Тр??ст?не Трамвай". Дв? л?н?? забезпечували тод? комун?кац?ю в м?ст? ? перевозили 1867000 ос?б щор?чно. В 1889 р. к?нний трамвай розпоряджався 105 к?ньми ? 37 возами. Середня швидк?сть воз?в становила 6.4 км/год.
У 1894 р. ф?рма "С?менс-Гальске" здала в експлуатац?ю електричний трамвай. Загальна довжина л?н?й становила 6.86 км, а парк нараховував 16 одиниць техн?ки. В 1899 р., коли електричний трамвай вже перевозив 5 млн ос?б щор?чно, постало питання про подальшу розбудову л?н?й, зб?льшення парку техн?ки, а головне про побудову потужно? електростанц??. Переломним роком у розбудов? електричного трамваю став 1907 р., коли було пущено в експлуатац?ю нову електростанц?ю. За цей р?к було перевезено 12 млн ос?б. ? саме в цей р?к припинив сво? ?снуванн к?нний трамвай. В 1913 р. трамва?м було перевезено 32 млн ос?б, а в 1940 р. - 64 млн. в 1940 р. трамвайно? л?н?? становила 70.8 км.

Телефони.

Перш? телефони для службового ? особистого користування почали д?яти у Львов? в 1885 роц?. 18 грудн 1885 р. ''Gazeta Lwowska'' опубл?кувала список перших ''абонент?в Товариства Телефон?в'', серед них були: банки - 6, кантори - 2, торгов? доми - 6, установи адм?н?стративно? влади - 7 (суди, прокуратура, пол?ц?я,кра?вий в?дд?л), мистецьк? заклади - 3,фабрики - 5, зал?зниц? - 3, готел? - 3, редакц?? - 3 (Dziennik Polski, Gazeta Narododova, Gazeta Lwowska),
пожежна охорона - 2, адвокати - 8, л?кар? - 7, л?карн? - 2, приватн? особи - 16.
Телефонну службу очолював заклад телефон?в. Телефонна служба працювала ц?лодобово. Перша адреса: театральний будинок, 3-й поверх, пл. Голуховських (тепер пл. Торгова). Замовлення приймали в?д 9 до 12 ранку ? в?д 3до 6 пополудн?.
В 1896 роц? Льв?в був телефон?зований аж до передм?сть ? почалася телефон?зац?я на пров?нц??. Значногорозвитку телефонному зв'язку надало в?дкриття в червн? 1896 року телефонно? л?н?? Крак?в-В?день.
До 1922 року телефонна служба п?дпорядковувалася Дирекц?? пошт ? телеграф?в у Львов?. В 1922 роц? у Варшав? була орган?зована Польська Телефонна Акц?йна сп?лка, ?? в?дд?л у Львов? мав ту ж назву з додатком: Управа Льв?вських Телефон?в, адреса: Коперника, 34. 23 вересн 1925 року сп?лка одержала дозв?л маг?страту м. Львова на буд?вництво власного будинку по вул. Сикстуськ?й (тепер - П. Дорошенка), 26.

Вулиц?, дороги та будинки.

К?льк?сть,
шт. Довжина,
км Площа,
кв.м.
Вулиц?, дороги та про?зди (разом) 1487 580.5 4588500
- дороги загально-м?ського значення - 269.5 2598700
- дороги районного значення - 155.9 1133800
- дороги м?сцевого значення, про?зди - 155.1 8560030
П?шох?дн? дор?жки та тротуари - 938.4 2272100
П?дземн? переходи 12 0.432 7542
П?шох?дн? мости 2 0.195 547.5
Автомоб?льн? мости 3 0.105 766
Шляхопроводи 12 1.112 427709
Вуличне осв?тлення - 845.4 -
Житлов? будинки 26807 - -
Промислов? споруди 26580 - -
Зелен? насадження (разом) - - 2172.81 га
- парки - - 638.52 га
- л?сопарки - - 412.33 га
- ботан?чн? сади - - 58.60 га
- сан?тарно-захисн? зони - - 431.92 га
- сквери - - 80.89 га
- бульвари - - 9.2 га
- вуличн? насадження - - 71.8 га
- газони - - 468.45 га
- кв?тники - - 1.1 га
 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера