|
||||||||||||||||
| Населення і адміністративний устрій | ||||||||||||||||
| Населення
За княжих часів у Львові жило приблизно 2-3 тисячі людей. Переважно це було місцеве українське населення. Решта (німці, вірмени, татари, мадяри, караїти, євреї) перебували тут або на запрошення князів, або їх притягало торгівельне життя міста. Вони творили свої автономні громади. Тогочасний соціальний поділ мав такий вигляд: бояри – княжі урядовці й дружинники, духовенство, купці, ремісники, селяни (вільні і напіввільні). До міста, заснованого Казимиром Великим на магдебурзькому праві, напливло багато німецького населення, що надало йому німецького характеру. І лише передмістя зберегли свій український характер (в 1405-1426 рр. на 5000 чоловік львівського населення було 4000 німців). Актами 1356 і 1368 рр. надано місту самоуправу. Суддівську владу виконував війт з лавниками, а адміністративну (управа маєтками міста, додержання порядку, безпеки, оборони, стягання податків) – бургомістр з 6-ма виборними на рік радниками. В 1577 р. додався ще один контрольний орган "Рада 40", бо міська управа стала олігархічною і опинилас в руках кількох визначних родів. За населенням міста збереглося право звертатись до короля. Протягом XVI-XVII ст. давні німецькі роди спольщилися і місто втратило свій німецький характер. За віровизнанням мешканці міста поділялися на 3 групи: латинську (німці, поляки, італійці, французи, шотландці, мадяри), грецьку (українці, вірмени) і єврейську. З таблиці 1 можна побачити динаміку росту населення Львова: Роки Кiлькiсть людей у Львовi Княжi часи 2000-3000 Кiн. XV ст. 8000 Кiн.XVI ст. 16000-18000 1648 30000 1776 29500 1795 38749 1820 46000 1830 55629 1840 68000 1850 68321 1857 70384 1869 87109 1880 109746 1890 127943 1900 159870 1901 150789 1902 153783 1903 156777 1904 160121 1905 163141 1906 167670 1907 170700 1908 173710 1909 176730 1910 206113 1911 200928 1912 205045 1913 209670 1914 212030 1915 212030 1916 195000 1917 190861 1918 197431 1919 198066 1920 208701 1921 219388 1922 221270 1923 223152 1924 225034 1925 226916 1926 228801 1927 237921 1928 239692 1929 240725 1930 241813 1931 312231 1932 314804 1933 315890 1934 316706 1935 316461 1936 317008 1937 317050 1938 317730 1939 318099 1940 433868 1941 299000 1942 345000 1992 807300 1993 835500 1998 830000 1999 814000 2000 810000 Одночасно зі зростанням населення росла густота населення. Так у 1857 р. вона становила 22 мешканці на 1 га, у 1921 – 38, у 1931 – 47. В таблиці 2 наведено розподіл населення за національним складом. Рiк Українцi Поляки Євреї Iншi кiльк. % кiльк. % кiльк. % кiльк. % 1869 12.406 14,2 46.252 53,2 29.291 30,2 2.157 2,4 1880 17.469 15,9 58.602 53,3 30.961 28,2 2.714 2,6 1890 21.876 17,2 67.286 52,6 36.130 28,1 2.651 2,1 1900 29.327 18,3 82.590 51,6 44.258 27,8 3.695 2,3 1910 39.314 19,2 105.469 51,2 57.387 27,8 3.294 1,8 1921 27.269 12,4 111.860 51,0 76.854 35,1 3.405 1,5 1931 50.900 16,3 155.986 50,0 99.595 31,9 5.750 1,8 1941 65.800 22,0 150.400 50,3 76.000 25,4 6.800 2,3 1942 80.000 23,1 168.000 48,6 89.000 25,6 8.000 2,7 Адміністративний поділ 1930 (існувало 9 дільниць загальною площею 6664 га.): Середмістя Янівське Жовківське Личаківське Снопків, Красучин, Софіїївка, Козільники, Персенківка Новий Світ, Кульпарків Левандівка Замарстинів Знесіння 1939-1941 (місто поділено на 4 дільниці): Личаків Городецьке Новий Світ Жовківське 1942-1944 (кількість дільниць збільшено до 11, а загальна площа становила 26.030 га.): Штадмітте Кайзервальд Квеллєнберг Стрийпарк Гохшулє Гауптбангоф Зоммерштайн Вайнберген Кальтвасер Штадтвальд Ам Пельтев До 2001 (місто поділено на 5 районів): Залізничний Шевченківський Франківський Галицький Личаківський Після 01.07.2001 (місто поділено на 6 районів): Залізничний Шевченківський Франківський Центральний Сихівський Личаківський Неофіційний поділ Львова: Білогорща Бодарівка Голоско Замарстинів Збоїща Знесіння Кам"янка Козельники Кривчиці Кульпарків Левандівка Лисиничі Личаків Майорівка Новий Львів Пасіки Пирогівка Погулянка Рясне Сигнівка Сихів Скнилів Скнилівок Сріблястий Центр |
GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера