Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
 
Велич Львова, сивина кам,яних буд?вель, незабутн?й дух кав,ярень створюють ауру земного щастя. Кожен, хто прагне в?дкрити незнан? дос? та?мниц?, доторкнутись до старовини легендарних вулиць, вдихнути карпатського пов?тря - назавжди закоха?ться в це м?сто.
Льв?в, географ?чно знаходився на перетин? торг?вельних шлях?в. Розма?ття та по?днання стил?в ус?х епох, починаючи з 13 стол?ття, в?дображен? в сивих каменях Львова. Древн?й Льв?в в?дображу? дух р?зних епох. Це м?сто завжди привертало увагу купц?в ? рем?сник?в з ус??? ?вропи. Зачарован? його красою, вони нер?дко залишалися тут назавжди. В середньов?чч? у Львов? можна було почути будь яку мову. Шляхами купц?в мандрували талановит? майстри - буд?внич?, вони приносили з собою нов? творч? ?де? в арх?тектуру та мистецтво м?ста. Недарма центральну частину м?ста оголошено ?сторико-арх?тектурним запов?дником. Тут можна побачити дух епох середньов?ччя, ренесансу, сецес??, модерну та ?нших стил?в. Льв?в. За свою багатов?кову ?стор?ю пережив численн? в?йни, навали, повен?, але кожного разу поставав та в?дроджувався з новою силою.
 
  
 

Гост? Львова завжди привносили до м?ста плоди р?зних цив?л?зац?й та сво? нац?ональн? риси: н?мецький порядок, ?тал?йську рухлив?сть, англ?йський купецький розум, польський гумор. Кожен прив?з клаптик сво?? батьк?вщини ? залишив ?? тут.

 
  
 


К?нематограф прийшов у Льв?в восени 1896 року. Тод?, 13 вересня, у Льв?вськ?й газет? "Кур"?р льв?вський" з'явилось оголошення про те, що у фотоатель? 'Аппеля' , що у пасаж? Гаусмана (про?зд Крива Липа,8) в?дбудеться сеанс "живих картинок" Ед?сона.
До розвитку к?нематографа у Львов? активно залуча?ться ф?рма "П. М?коляш та Сп?лка". Адм?н?стратор ?? х?м?чно? лаборатор?? Людв?к Кухар ста? ?н?ц?атором створення "хромо-фотоскопу", що працював у пасаж? М?коляша ? де можна було побачити кра?види, подорож?, столиц? св?ту в рухомих кольорових картинках.
З 25 к?нотеатр?в, що з,явилися у Львов? м?ж 1901-1916 роках, п?сля першо? Св?тово? в?йни не поновили сво?? д?яльност? т?льки 8к?нотеатр?в. У 20-их роках, за незм?нними адресами продовжували працювати 15 к?нотеатр?в.
У 30-х роках з,явилося у м?ст? ще 11 к?нотеатр?в. У вересн? 1939 року, тобто перед самим початком Св?тово? в?йни, у Львов? взагалом працював 31 звуковий к?нотеатр.
(Розд?л 1 Барбара Г?ршевска "З ?стор?? культури к?но у Львов? у 1918-1939 рр". [10 ]).
:Е. Л?банск? був шефом к?нотеатру 'Уран?я' у Жешув?. По?менован? паном ?нженером к?нотеатри 'Уран?я' та 'Байка' належали, правдопод?бно, Г.Опату ? його сп?лц? (дивитись G.Halberda, M.Halberda, film w miescie galicvjskim, 'К?но' 1983, ?9 с21-24)
К?нотеатр 'Байка' знаходився по вул. Зелена до 1914 року. Б?льш?сть льв?вських к?нотеатр?в виникла на початку стол?ття ? к?лька раз?в перейменовувались або переставала д?яти.
У Львов?, на 1925 р?к., в?дбудовувалися маг?страл? та дороги , зокрема вулиця Зелена. Перв?сна назва вулиц? - ВАЛАШСЬКА, або Валашська дорога - була торг?вельним шляхом в Молдав?ю. З 17 стол?ття дорога пролягала численними гаями тому отримала назву ЗЕЛЕНА.
 
  
 


Роздор?жжя, початок вул. Водог?нно? та Верхньо? Зелено?

З 18 стол?ття, за Австр?йсько? влади, вулицю було названо Грюненштрассе. На початку 19 стол?ття, за польських час?в, вулиця розд?лялася на Зелену (до початку Водог?нно? ) та ВЕРХНЮ ЗЕЛЕНУ, яка зак?нчувалася будинком ? 84. Активний розвиток вулиц? розпочався у друг?й половин? 19 стор?ччя.

Сучасний Льв?в став важливим мистецьким, культурним та науковим осередком кра?ни - це з?брання в?дроджених та надбаних культурних спадщин. У пер?од 19 стол?ття, за час?в Радянсько? влади у Львов? по вулиц? Зелена, 88 ?снував к?нотеатр 'З?рка' аж до 90-х рок?в.
?стор?я виникнення цього к?нотеатру бере св?й початок з церкви Мар?? Сн?жно?.
 
  
 

В м?ст?, на площ? Крак?вськ?й знаходився костел Мар?? Сн?жно?, час заснування якого засв?дчу?ться з 13 ст. Вважа?ться заснованим у 14 ст. н?мецькими колон?стами. Але в?домо, що н?мц? - купц? ? рем?сники - поселилися у Львов? ще за князя Льва Даниловича. Не виключено, що поселенц? мали й свою святиню, розташовану на територ?? старого п?дгороддя. Про це св?дчить ? документ 1368 р., де сказано, що костел з давн?х-давен пос?дав млин на Полтв?.
Нин? це церква Матер? Божо? неустанно? помоч? по вулиц? М.Сн?жно?, 1

У 20-тих роках 20 стол?ття, Льв?вський Великий театр за допомогою сп?лки Театр?в та Хорових товариств орган?зовували по нед?лях та в святков? дн? популярн? концерти для мешканц?в передм?сть ? селян(:) за кошти соб?вартост?. При костел? ?снувало польське товариство.
 
  
 

З моменту заснування Товариства зародилася ?дея побудови власного дому з притулком для старц?в ? сир?т. З з?браних з ц??ю метою фонд?в в 1925р. закуплено д?лянку на вулиц? Зелен?й, 84. П?сля затвердження план?в будови Маг?стратом м. Львова розпочато буд?вництво 31 липня 1926р. Про це св?дчать документи, як? були вмурован? в ст?ну будинку.
 
  
 


 
  
 


Документи та запрошення було знайдено в ст?н? капсули будинку, в якому знаходився к?нотеатр 'З?рка'. При реставрац?? прох?дних коридор?в нин?шнього клубу 'П?кассо', що знаходиться в цьому прим?щенн?, майстри знайшли скляну пляшку з металевою капсулою. В капсул? також знаходилась газета , грош? та запрошення на урочисту молитву до храму з приводу закладення першого каменю на буд?вництво дому, прихожан костела Мар?? Сн?жно?.

 
  
 

Кравчишин Роман - арт директор клубу 'П?кассо' 2011 р?к

 
  
 


ПОЛЬСЬКЕ ТОВАРИСТВО БРАТСТВА
ДОБРО? СМЕРТ? ПРИ КОСТЕЛ? (найсвят?шо?)
ПАННИ МАР?? СН?ЖНО? У ЛЬВОВ?
ЗАПРОШЕННЯ

НА УРОЧИСТ?СТЬ ПОСВЯЧЕННЯ
НАР?ЖНОГО КАМЕНЯ П?Д БУДОВУ
ПРИТУЛКУ ДЛЯ
СТАРЦ?В ? СИР?Т

ДНЯ 19-го ВЕРЕСНЯ 1926 р.

Засновниками Товариства були: головуючий Франц?шек Скочиляс ? Катажина Стойкова.
Товариство орган?зову? власним коштом похорони померлих член?в, зв?льняючи таким чином ?х родини в?д видатк?в. Окр?м того Товариство оп?ку?ться хворими членами, надаючи ?м в раз? потреби грошову допомогу.
З моменту заснування Товариства зародилася ?дея побудови власного дому з притулком для старц?в ? сир?т. З з?браних з ц??ю метою фонд?в в 1925р. закуплено д?лянку на вулиц? Зелен?й, 84. П?сля затвердження план?в будови Маг?стратом м. Львова розпочато буд?вництво 31 липня 1926р.
В цьому будинку знайдуть прим?щення члени - старц? ? сироти, що залишилися без оп?ки. Будинок м?ститиме також 11 мешкань для член?в Товариства за в?дпов?дну квартплату.
Згодом, на перелом? стол?ть та пол?тичних зм?н в Держав?, широкоекранний к?нематограф перейшов у в?део ф?льмову ?ндустр?ю. Розпочався масовий розвиток прокатних в?део сюжет?в зах?дного походження. К?нотеатр 'З?рка' занепадав ? було зм?нено неактуальний репертуар на популярн? прокатн? в?деоф?льми зах?дного виробника. Техн?ка та акустика залу на 301 м?сце того часу була в к?нотеатр? 'З?рка' на високому р?вн? в пор?внянн? з ?ншим к?нотеатрами Львова. Але ? цього було недостатньо, глядач?в ставало все менше з кожним днем. Поява в?део магн?тофон?в в квартирах та активний розвиток телебачення в часи 90-х рок?в, зм?нили погляди масс.
Рятувальним кроком в?д занепаду к?но?ндустр?? в житт? к?нотеатру стало зм?на д?яльност? на проведення молод?жних веч?рок в прим?щенн? глядацького залу к?нотеатру 'З?рка'.

 
  
 

Директор к?нотеатру Сенчина Любов Васил?вна, успадкувала кер?вництво з 1970 року в?д техн?ка-механ?ка Пол?карпа Карловича (1950 р). У 1997 роц? до п. Люби прийшла пропозиц?я в?д студент?в з ?нституту прикладного мистецтва зробити дискотеку у прим?щенн? к?нотеатру. Молод?жна веч?рка клубу 'П?кашка' була вже популярною серед молод? та студент?в училища 'Труша' та '?нституту прикладного мистецтва'.
 
  
 


Вул. Зелена, 88 вх?д в клуб 'П?кассо' 2011 р?к

14 червня у 1997 роц? Клуб 'Picasso' пере?жджа? на сво? пост?йне м?сце прописки - колишн?й к?нотеар 'З?рка', що на вулиц? Зелен?й, 88. Загадков?сть м?сця - старий к?нотеатр у чудовому район? м?ста плюс неповторна атмосфера зробили клуб одним з найпопулярн?ших м?сць в?дпочинку молод?. Р?зноман?ття тематичних веч?рок: рок, джаз концерт?в, виступ?в молодих та в?домих музикант?в, модн? веч?рки та диско зробили клуб культовим м?сцем в?дпочинку льв?в'ян та гостей м?ста р?зних покол?нь. Тут Ви завжди знайдете щось ц?каве для себе!
 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера