Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Стан?слав Улам

 
Джерелом його усп?ху була безмежна ?нтелектуальна см?лив?сть, яка дозволила йому ч?тко побачити ц?кав? можливост? у ситуац?ях, де ?нш? бачили всього лише розмит? картинки.

 
  
 


Стен Улам був ледарем, в?н занадто багато говорив ? був безнад?йно сконцентрованим на соб? (хоча ? не его?стом). Однак саме в?н подарував нам ?де?, що мають в?дбиток глибини ? елегантност?, як? збагачують наше життя ? збагатять життя тих, хто прийде п?сля нас. За це в?н завжди буде в наш?й пам"ят?.




Стан?слав Улам - кор?нний льв?в"янин. К?лька м?сяц?в тому виповнилося сто рок?в в?д дня народження батька воднево? бомби, великого математика ХХ стор?ччя. Юв?лей у Львов? пройшов без будь-яких фанфар.

К?лька покол?нь Улам?в народилися у Львов?. Його батько був в?домим льв?вським адвокатом. Мати Улама - з? Стрия. Сам Улам народився 1909 р. у батьк?вському дом? на Костюшка, 16. Перш? спогади Стан?слава - м?ський парад на честь принца, що перебував у Львов?.

Першу св?тову в?йну Улами, щоб уникнути зустр?ч? з рос?йською арм??ю, перечекали у В?дн?. У 1918-му вони повернулися до Львова потрапили у вир польсько-укра?нсько? в?йни.


У мемуарах "Пригоди математика" Улам, завжди гордий р?дним м?стом, писав: "З нин?шньо? перспективи Льв?в може здатися пров?нц?йним м?стом, але це не так. Лекц?? вчених регулярно проводилися перед широкою публ?кою. Серед тем лекц?й були про нов? в?дкриття в астроном??, про сучасну ф?зику, теор?ю в?дносност?, про Фройда ? психоанал?з. Ц? лекц?? в?дв?дували адвокати, л?кар?, б?знесмени та ?нша публ?ка".

Стан?слав захопився математикою у дитинств?. Виявивши книги з математики у батьков?й б?бл?отец?, Стен був за?нтригований цифрами ? намагався вир?шувати прост? формули в голов?, без паперу й ол?вця. До 12 рок?в Улам розум?в загальн? риси теор?? в?дносност? (велико? новинки на той час), про що його батько гордо розпов?дав друзям у льв?вських кав'ярнях. У школ? Стан?слав був найкращим учнем, занадто розумним для свого в?ку. Талант, однак, йшов у ногу з л?нню, яка згодом стала бичем Улама.

 
  
 


У 1927 роц?, п?сля зак?нчення г?мназ??, виникло питання про майбутню кар"?ру Стан?слава. Йозеф Улам хот?в, щоб син перейняв його адвокатську практику. Проте ?нтереси Улама були ?нш?, та й адвокат?в у Львов? 1920-х рок?в вистачало. Улам зробив виб?р на користь пол?техн?чного ?нституту, вступивши на механ?чний факультет.

Улам завжди недолюблював формальн? академ?чн? аудитор?? - ? в студентськ? роки, ? п?зн?ше, коли працював професором у найкращих ун?верситетах св?ту. Лекц?? здавалися йому нудними. Можливо, академ?чна робота не стимулювала його мозку. Справд?, р?вень його знань був таким високим, що в?н почав заняття з другого курсу пол?теху. Тод? ж Улам зрозум?в, що шанси стати професором у Львов? були близьк? до нуля - ?снувало занадто мало посад.

Незабаром в?н з рад?стю усв?домив, що живу математику можна знайти у кнайпах Львова, де творилася всесв?тньо в?дома Льв?вська школа математики, заснована Банахом, якого Улам назива? "доморощеним ген??м". Група таких ген??в, яка включала Мазура, Шодера, Стейнхауза та ?нших, спочатку зустр?чалася у кав'ярн? 'Рома'. Незабаром Банах перен?с зустр?ч? в Шотландське кафе (Szkocka Kafe) на нин?шньому проспект? Шевченка. Шотландська кав"ярня сьогодн? ?, можливо, найб?льш забутою атракц??ю Львова.

 
  
 



Льв?вськ? математики збиралися там щодня. М?ж чаркою бренд? та ф?л?жанкою кави вони пропонували ? часто вир?шували складн? математичн? завдання свого часу. Улам згадував, що одна з математичних сес?й в Шотландському кафе тривала 17 годин з перервою т?льки на ?жу. В?н так описав кафе: "Зараз мен? зда?ться, що ?жа там була посередня, проте алкоголю завжди вистачало з надлишком. Столи були мармуровими, це дозволяло на них писати ол?вцем. ? що важливо: вс? записи можна було легко пот?м стерти. Як правило, п?сля короткого обговорення на стол? з'являвся к?лькарядковий напис, в?д одних з учасник?в звучав випадковий см?х, п?сля якого починалася довга задумлива тиша, коли ми просто пили каву, в?дсторонено дивлячись один на одного. ?нш? кл??нти кафе ? сус?ди, напевно, були здивован? ц??ю дивною картиною. Однак саме ця наполеглив?сть ? концентрац?я була найб?льш важливою вимогою для справд? креативно? математично? роботи".

Спочатку записи робили просто на стол?. Незабаром, щоб внести якийсь порядок, дружина Банаха, принесла в кафе велику записну книжку, що стала в?домою у св?т? математики як Шотландська книга.




У книз? збер?гали вс? завдання ? коментар?. Вона залишалася у Шотландському кафе пост?йно, в секретному м?сц?, ? оф?ц?ант з церемон?ями м?г винести ?? у будь-який час. П?сля приходу радянсько? арм?? в м?сто у вересн? 1939 року книга побувала у руках ? радянських математик?в, про що св?дчать к?лька пом?ток у книз?. Останн?й запис - завдання, записане Стейнхаузом - датоване 31 травня 1941 року.

П?д час останнього в?зиту Улама до Львова вл?тку 1939-го в?н домовився з Мазуром, що у випадку в?йни, книга буде закопана б?ля штанги на футбольному пол? п?д Львовом. Доля книги залишалася нев?домою у во?нн? роки. Згодом виявилося, що ?? вив?з до Вроцлава син Банаха. У 1957-му Улам переклав книгу на англ?йську ? роздав переклад багатьом видатним математикам в США ? ?вроп?.

У некваплив?й атмосфер? Шотландського кафе Улам перетворився на одного з найб?льш перспективних математик?в свого покол?ння. Саме у Шотландському кафе Улам разом з варшавським математиком Борсуком сформулювали, а пот?м ? вир?шили теорему Улама-Борсука.

Зв?стка про теорему швидко розлет?лася ?вропою ? за океан, приносячи Уламу першу м?жнародну славу. Теорему пом?тив Джон фон Ньюман, один ?з найген?альн?ших математик?в ХХ стор?ччя.

У 1927 роц? тод? ще молодий Ньюман давав лекц?? у Львов? п?д час конгресу математик?в. Однак Улам не зм?г в?дв?дати лекц?ю, оск?льки складав ?спити у г?мназ??.

Про льв?вську школу математик?в Улам писав: "Якби я мав назвати одну рису, щоб охарактеризувати розвиток ц??? школи, складено? з математик?в ун?верситету та пол?техн?чного ?нституту, я б сказав, що це була ?хня нерозд?льна концентрац?я на самому серц? того, з чого склада?ться математика. Якщо ви уявите математику як дерево, льв?вська група була зац?кавлена вивченням корен?в ? стовбура, а не г?лок ? листя".

Улам почувався у математиц?, як риба у вод?. В?н швидко став найв?дом?шим представником льв?всько? школи. Багато з? сформульованих ним нових проблем ? запропонованих правильних р?шень зараз можна знайти у будь-якому сол?дному пос?бнику з прикладно? математики. Банах ?з подивом захоплювався не т?льки "дивацтвами" неординарних р?шень Улама, а ще й тим, як часто ц? р?шення спрацьовували. Для 28-р?чного Улама б?льшого компл?менту просто не ?снувало. У 1932 роц? зовс?м молодий Улам представляв Польщу на конгрес? математик?в у Цюр?ху.


 
  
 

У 1933-му Улам захистив докторську дисертац?ю у пол?техн?ц?. Його дисертац?ю в?дразу ж опубл?кувало видавництво Оссол?неума. П?д час формально? церемон?? у велик?й зал? ?нституту Улам був у б?лих рукавичках та б?л?й краватц?.

Незабаром Стан?слав по?хав до Зах?дно? ?вропи (батько погодився ф?нансувати його подорож), де в ун?верситетах Сорбонни ? Кембриджу познайомився з найвизначн?шими математиками того часу. Захоплений цим досв?дом, юний Улам мр?яв: "Якби т?льки в один день, через сто рок?в, маленька вуличка або хоча б алея була названа мо?м ?м"ям...". Тод?, в середин? 30-х, це звучало мр?йливо, сьогодн? - док?рливо. Можливо, одного чудового дня його мр?я вт?литься у його р?дному, улюбленому м?ст?.

У 1936-му Улама запросили до Пр?нстона, де яскраво блищала з?рка Альберта Айшнтайна. Стан?слав познайомився з Айнштайном (шляхи якого, судячи з усього, перехрещувалися не з одним льв?в"янином), який здивував його см?шною плутаною англ?йською, коли в?н вказав на формулу на дошц? ? сказав Уламу: "В?н - дуже хороший формула!". ("He is a very good formula")

Атмосфера у Пр?нстон? в?др?знялася в?д льв?вських кав"ярень дуже сильно: математики тут практично не сп?лкувалися. Улам виявив схожу атмосферу ? в Гарвардському ун?верситет?, де почав викладати 1938-го. Саме у Гарвард? шляхи Улама ? Джона Кеннед?, майбутнього президента, перетнулися вперше: юний Кеннед? був студентом молодого професора Улама.

Починаючи з 1936 року, Улам щор?чно подорожував через океан, в?дв?дуючи Льв?в та с?м"ю. Улам зазнав почуття, знайом? кожному ?мм?грантов?: в Америц? в?н не м?г дочекатися по?здки до Львова; опинившись у Львов?, рахував дн? до в?дправлення атлантичного корабля. П?д час в?зит?в до Львова Улам не забував з'являтися на зустр?ч? у Шотландському кафе. Одного л?та вся група перенесла зустр?ч? до Сколе, де льв?вськ? математики з?бралися в невелик?й колиб?.

1937 року Улам запросив Джона Ньюмана до Львова. Фон Ньюман виступив з лекц??ю ? к?лька раз?в в?дв?дав Шотландське кафе, де посп?лкувався з Банахом ? Стейнхаузом та залишив к?лька запис?в у книз?. Улам зголосився провести Ньюману екскурс?ю м?стом. Джон був зац?кавлений Львовом, здивований виглядом будинк?в XIX стор?ччя ? середньов?чною арх?тектурою. Улам так описав цю екскурс?ю: "Льв?в, як ? ран?ше, мав мальовнич? куточки, де стар? будинки спиралися один на другий на вигнут?й брук?вц? вузьких вулиць. На одн?й ?з вулиць в гетто чорний ринок обм?ну валюти працював в?дкрито. У м"ясних крамницях в?дкрито вис?ла телятина. Як ? ран?ше, ?здили к?нн? карети ? трамва?. Такс? було знайти нелегко ? можна було швидше зловити карету з двома к?ньми. Ми зайшли у В?рменську церкву. Також в?дв?дали маленьку рос?йську церкву, де я був шокований, побачивши труп у в?дкрит?й трун? - перший мрець, якого я побачив. Ньюман в?дв?дав наш будинок на вулиц? Костюшка ? познайомився з мо?ми батьками".

У липн? 1939-го Улам востанн? в?дв?дав Шотландське кафе, поговорив з Банахом про неминучу в?йну ? залишив к?лька останн?х запис?в у Шотландськ?й книз?.

В?домий математик Джан-Карло Рота писав, що "в?дтод?, як Улам розпрощався з друзями у Шотландському кафе, щось померло у ньому назавжди, ? його кар"?ра чистого математика п?шла на спад. "Покинувши Льв?в, Улам спрямував св?й талант на ф?зику.

С?м"ю Улама у Львов? чекала трагед?я. Стан?слав, д?знавшись про початок в?йни, в?дчув що зав?са впала, в?докремлюючи його назавжди в?д колишнього життя у Львов?. В?н купував кожен випуск газет, жад?бно вбираючи всю ?нформац?ю про под?? у Львов?. Вже п?сля в?йни Стан?слав д?знався, що б?льш?сть його велико? родини у Львов?, включаючи сестру ? батька, загинули у газових камерах концтабор?в. Молодший брат Адам врятувався, прибувши до Америки вл?тку 1939. Згодом Адам Улам став найвидатн?шим сов?тологом Америки, професором Гарвардського ун?верситету, до чи?х порад прислухалися президенти.

П?сля вступу США у в?йну Стан?слав Улам подав заяву в американськ? в?йськово-пов?трян? сили. Однак ?? в?дхилили через поганий з?р вченого. Улам, тим не менше, прагнув допомогти у в?йн? з Н?меччиною та Япон??ю. У 1943 роц? такий шанс йому нарешт? випав. Фон Ньюман запропонував йому роботу над секретним проектом 'Манхеттен' у Лос-Аламос? - створенням першо? атомно? бомби. Стан?слав погодився без вагань.



у верхньому ряду, 2-й праворуч, в Лос-Аламос п?д час роботи над проектом 'Манхеттен'

Запрошення в Лос-Аламос в?дкрило найб?льш багатозначну стад?ю в житт? Улама. В атмосфер? присутност? найсв?тл?ших гол?в того часу в?н працював над найзначн?шим в?йськовим проектом. Розум Улама розкрився, як н?коли з час?в Шотландського кафе. Спочатку Стан?слав був трохи переляканий довгими формулами на дошц? й дискус?ями про ф?зичн? реакц?? - до того, як в?н при?днався до проекту 'Манхаттен', Улам мав т?льки поверхневе знання з ф?зики. "Почуття до ф?зичних проблем сильно в?др?зня?ться в?д суто теоретичного математичного мислення", - писав п?зн?ше Улам. "Важко описати ту уяву, яка дозволя? вгадати повед?нку ф?зичного феномена. Лише деяк? математики мають це почуття". Незабаром Улам переконався, що також ма? талант ф?зика. Б?льш того, незабаром стало зрозум?ло, що Улам може точно передбачити складн? ф?зичн? калькуляц?? краще, н?ж хто-небудь ?з з?рково? компан?? Лос-Аламоса. Рота писав: 'Важко переоц?нити, яким р?дк?сним ? такий талант у математиц?. Буквальн?сть прикладно? математики в?ддалена в?д практичних потреб ф?зика, як якась казка в?д реальност?. Коли Стен почав демонструвати новий талант, то застосовував стандартну математичну техн?ку щораз менше, а на ординарну математику дивився нав?ть з? зневагою'.
 
  
 

П?сля завершення проекту 'Манхеттен' Улам раптом опинився на меж? смерт?, захвор?вши енцефал?том - запаленням мозку. В останню хвилину л?кар? просвердлили д?рку в його череп? ? покрили мозок антиб?отиками. Одужавши, Улам серйозно турбувався, що хвороба ? операц?я вплинули на його мозок ? здатност? математичного анал?зу. Т?льки п?сля того, як в?н знову опинився в Лос-Аламос?, полегшено з?тхнув, в?дчуваючи себе комфортно в середовищ? найзнаменит?ших науковц?в свого часу.
 
  
 

Друге пришестя Улама в Лос-Аламос було означене значними усп?хами, а також найб?льш ?нтригуючим еп?зодом його кар"?ри. На той час Опенгеймер, батько ядерно? бомби, став сумн?ватися в корист? ядерно? збро?. Ера маккартизму набирала оберт?в ? Опенгеймер потрапив у ?? жорна, що змусило його покинути Лос-Аламос. Едвард Теллер, який мав репутац?ю самолюбного ген?ального ф?зика ? яструба у пол?тиц?, також доклав руку до в?дходу Опенгеймера, давши св?дчення перед Конгресом про те, що Опенгеймер не заслугову? на дов?ру, аби працювати над секретним проектом.

П?сля того, як американську монопол?ю на атомну бомбу порушив радянський вибух, Президент Трумен дав зелене св?тло на новий проект надпотужно? воднево? бомби, в?домий як "Super". Теллер був на чол? проекту. Основна ?дея Теллера полягала в тому, що висока температура вибуху ядерно? бомби запалить водневе паливо, що створить величезн? хвил? ядерно? енерг??. Теллер не знав, як запалити водневе паливо. Раз по раз неадекватне займання водневого палива призводило до невдач?. Над вир?шенням ц??? проблеми працювали день ? н?ч вчен? в Лос-Аламос. Кр?м Теллера, Улам працював пл?ч-о-пл?ч з такими великими ф?зиками та математиками, як фон Ньюман та Енр?ко Ферм?.

Улам ? Теллер незлюбили один одного з першо? ж зустр?ч?. Неприязнь Теллера стр?мко зросла, коли Улам дов?в, що теор?? Теллера не приведуть до усп?ху проекту. Улам, однак, не т?льки вказав на помилки Теллера. За к?лька м?сяц?в в?н знайшов р?шення проблеми займання водневого палива. Це було справжн?м проривом у проект?.


Улам п?зн?ше сказав друзям, що вир?шення проблеми прийшло до нього ув? сн?. Ось як про це згаду? дружина Улама, Франс?с: "У мо?й пам"ят? заф?ксувався день, коли я виявила його оп?вдн?, в?н зосереджено дивився у в?кно нашо? ?дальн?, з дуже дивним виразом обличчя. Скерувавши св?й пронизливий погляд кудись углибину саду, в?н промовив:

- Я знайшов р?шення.

- Яке р?шення?

- 'Super'. Це абсолютно ?нша схема, ? вона зм?нить курс ?стор??.

Наступного дня Улам п?шов до Теллера:

- Я знаю, як зробити 'Super', - сказав Улам.

Р?шення, знайдене Уламом, в?доме як "рад?ац?йний вибух". ?дея була така: рад?оактивний матер?ал було закладено в одному к?нц? металевого цил?ндра, а водневе паливо - в ?ншому. Спалах в?д вибуху атомно? бомби заповнював цил?ндр достатньою к?льк?стю рад?ац?йно? енерг??, щоб стиснути ? запалити водневе паливо, вив?льняючи величезну енерг?ю.

У 1952 роц? витв?р Улама пройшов перше випробування у Тихому океан?. Бомба була розм?ром як двоповерховий будинок. Вибух, який був у 700 раз?в потужн?шим за вибух у Х?рос?м?, буквально спопелив тихоокеанський остр?в д?аметром одну милю.
 
  
 


Створення воднево? бомби, теорема Улама-Борсука були далеко не ?диними науковими досягненнями науковця. У 1960-х Улама також залучили до розробки косм?чно? технолог?? ? косм?чного корабля 'Ор?он' - астроном?я, врешт?-решт, за його власним з?знанням, завжди була його першим коханням. В?дразу п?сля перемоги Джона Кеннед? на президентських виборах науковий радник нового президента зателефонував Уламу з питанням: 'Що сьогодн? ? найб?льш важливим державним науковим проектом, якому президент повинен прид?лити найб?льше уваги?' 'Як щодо польоту на М?сяць?', - в?дпов?в Улам. К?лька тижн?в потому Кеннед? в ?навгурац?йному зверненн? поставив завдання перед кра?ною - пол?т на М?сяць через 10 рок?в.

У середин? 60-х одна з роб?т Улама була перекладена в СРСР рос?йською мовою. Як заведено, гонорар Уламу не заплатили. П?д час перебування у Москв? Улам прийшов до редакц?? ? зажадав гонорар. Улам трохи розум?в рос?йську, однак погано. Почувши вимогу Улама, редактор сказав, "Приходьте, будь ласка, завтра, з паспортом, ? ми дамо вам ваш:". Уламу почулося, що редактор сказав "гонорею", хоча сказано було "гонорар" ? в?н в?дпов?в: "Н?, дякую, я об?йдуся". Непорозум?ння швидко вдалося залагодити, ? Улам отримав 300 рубл?в.

Стан?слав Улам похований у т?н? Ейфелево? веж? на в?домому паризькому цвинтар? Мон парнас, поруч з Г? де Мопасаном, Жан-Полем Сартром та ?ншими в?домими людьми.

Рота, який написав в?двертий, не завжди позитивний портрет Улама за багато рок?в п?сля його смерт?, так визначив роль Улама: "Стен виконав найвидатн?шу роботу в царинах, куди мало хто наважувався нав?ть заходити, але в?н був упевнений, що буде першим, в?льний в?д всякого страху, що хтось його випередить. В?н часто хвалився тим, що йому щастить. Але джерелом його усп?ху була безмежна ?нтелектуальна см?лив?сть, яка дозволила йому ч?тко побачити ц?кав? можливост? у ситуац?ях, де ?нш? бачили всього лише розмит? картинки. Стен Улам був ледарем, в?н занадто багато говорив ? був безнад?йно сконцентрованим на соб? (хоча в?н не був его?стом). Однак саме в?н подарував нам ?де?, що носять в?дбиток глибини ? елегантност?, як? збагачують наше життя ? збагатять життя тих, хто прийде п?сля нас. За це в?н завжди буде в наш?й пам"ят?".

http://www.zaxid.net/article/53525/

Автор Andriy
 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера