Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
У «Веселій» тюрмі ув’язнені напивалися до поросячого виску
 
У середньовічному Львові діяла розгалужена система міських та державних тюрем. Головні міські в’язниці містилися в підземеллях ратуші. Найчастіше згадується в’язниця “Доротка”.
Крім того, зазначають автори книги “Кримінальний світ старого Львова” Андрій Козицький та Степан Білостоцький, в архівних документах зустрічаються згадки про в’язниці “Весела”, “Біла”, “За ґратою”, “Над скарбом”, “Шотка”, “Празник”, “Авендичка”, “Геляжинка” та “Шаля”. Згодом до них додалися “Під ангелом” і “Татарня”.

Втім, не всі серед них були розташовані в підземеллях. Так, “Шаля” містилася на першому поверсі ратуші й використовувалася для судових засідань. Крім того, в ній іноді закривали настирливих прохачів, які приходили до магістрату. Ще одна камера для ув’язнених - “Над скарбом” – містилася поруч із “робочим кабінетом війта”.

Цікаво, що у 1594 р. біля “соляної будки” на площі Ринок зробили ланцюг із нашийником спеціально “для сварливих баб”.

Взагалі-то, місто економило на утриманні тюрем. По-перше, їх дуже рідко ремонтували та прибирали. А позаяк в них не було сантехнічних вузлів, в’язниці страшенно смерділи. У документах міські тюрми називали “жорстока і брудна в’язниця”, чи навіть “місце смердюче і брудна в’язниця”. Повітря до камер надходило через вузькі вентиляційні ходи, що виходили на рівень площі Ринок. В’язниці зовсім не провітрювалися… А ще у міських тюрмах було темно, хоч око виколи. Коли у 1600 р. місто ремонтувало в’язниці, всі роботи виконували при світлі смолоскипів та свічок.

Міська влада не виділяла грошей на годування в’язнів, а тому їх утримували родичі. Причому, принесених до тюрми продуктів ніхто не перевіряв, тому в камери потрапляли й алкогольні напої. Іноді в’язні напивалися до поросячого виску і починали горланити пісні.

Крім міських в’язниць, бурмістр міста Мартин Кампіан влаштував кілька приватних камер, де утримував “власних” в’язнів.

Під тюрми у Львові відводили також міські укріплення та звичайні будинки. Так, у будинку Матвія Корінника у 1578 р. утримували Івана Підкову.

На Високому та Низькому замках були камери для в’язнів королівського старости. Тут були окремі камери для шляхти. Часто на Високому замку утримували важливих в’язнів. Іноді для них варили пиво. У 1408-1411 рр. там сидів особистий в’язень короля Владислава Ягайла - Якуб з Кобилян, - звинувачений у таємних амурних справах з королевою. А у 1599 р. там же утримували Гальшку Острозьку.

Тюремні камери були й на Низькому замку, який одночасно слугував резиденцією королівського старости та місцем засідань старостинського суду. Шляхту тримали в наріжній башті з південного заходу, а простих правопорушників – у будиночку біля надбрамної вежі. У XVI ст. траплялося, що засуджених тримали в підвалах будинку старости. Ці камери жартома назвали “шинком”, натякаючи на декоративні вазони з каменю, встановлені на фронтоні старостинського будинку. Ці вазони дуже нагадували келихи.

У червні 1423 р. до в’язниці Низького замку потрапила в повному складі вся Львівська міська рада. Як припускають історики, причиною їх затримання могла стати відмова міста сплачувати королівські податки.

Крім міських та старостинських тюрем, існували “національні” в’язниці української, вірменської та єврейської громад міст. Українська тюрма знаходилася біля церкви св. Юра. Крім того, місцем відбуття покарання українці використовували вежу Корнякта.

У XVIII ст. тюремні камери влаштували у міському арсеналі. Там тримали українських гайдамаків.


Ольга ТИШКЕВИЧ
Архив газеты "Высокий Замок"
http://wz.lviv.ua
 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера