На главную   Содержание   Следующая
 
В 'Атлас?' пили по... 70 годин без перерви
 
В ус? часи Льв?в славився кнайпами, кав'ярнями та ресторанчиками. 'Високий Замок' почина? цикл розпов?дей про найв?дом?ш? з них.
 
  
 
 
  
 


:Коли крак?в'янин Альфред Високий зав?тав до Львова перед Першою св?товою в?йною, то п?зн?ше ?з захопленням згадував льв?в'ян: 'М?сто дуже вигра?, пор?вняно з Краковом, - писав в?н. - Люди тут б?льш весел?, моторн?, працелюбн?. Люблять розважатися з фантаз??ю та завжди - на противагу доброчесному Кракову - у товариств? ж?нок, в яких в?дчува?ться сх?дна кров. Краса ?хня буйна, кров гаряча та легкозаймиста:'. Найкращим м?сцем для зустр?чей, в?дпочинку та розваг були кав'ярн?. Ф?л?жанка кави - 'мала чорна' чи склянка чаю, газета, що ще пахне типографською фарбою, сприяли поверненню р?вноваги наприк?нц? робочого дня.

Наприк?нц? XIX - на початку XX стол?ття найпопулярн?шою кнайпою Львова був 'Атлас' на роз? площ? Ринок, 45, та вул. Гродзицьких (Друкарська). Тут полюбляла збиратися льв?вська богема. Слава про кафе грим?ла ? за межами м?ста.

Чому кав'ярня називалася 'Атлас'? Дехто вбачав у ц?й назв? м?фолог?чне кор?ння. Але дивувалися, що сп?льного м?ж давньогрецьким титаном, який тримав небесне склеп?ння, та смаколиками ? чудовими напоями, що подавалися в ц?й кнайп?. А тим часом назва пояснювалася зовс?м проза?чно, не маючи н?чого сп?льного з античним Ол?мпом. Вона п?шла в?д пр?звища першого господаря кнайпи - М. Л. Атласса, знаменитого ?врейського гор?лчаного монопол?ста, винах?дника чудових спиртних напо?в: '?mietankуwki' ? 'Atlasуwki'. З часом кнайпа перейшла до його зятя Едзя Тарлерського. В?н, як ? тесть, був чудовим спец?ал?стом з виготовлення незвичних наливок.

"Атлас' мав особливу ауру. В?домий письменник та поет Анджей Хцюк стверджував, що льв?вський 'Атлас' притягував р?зних артист?в та ексцентрик?в, сноб?в ? л?тератор?в, молодих циган та революц?онер?в, ?нтелектуал?в та ориг?нал?в - ? вс? вони дружно сп?в?снували. Це була кнайпа наднац?ональна, надпол?тична, позарел?г?йна. Тут сид?ли поруч, пили та сперечалися поет-традиц?онал?ст з авангардистом чи похмурим футуристом, художник-академ?ст ? абстракц?он?ст, генерали, професори, ксьондзи, скульптори, музиканти та державн? чиновники, студенти та актори.

? хоча рахунок за об?д чи вечерю тут обходився нер?дко в сотн? дово?нних злотих, до кнайпи приходили ? з одним злотим в кишен? на так зван? артистичн? страви (за 60 грош тар?лка супу чи 'другого').

Кр?м того, що 'Атлас' був кнайпою з фантастичною кухнею, цей заклад також був школою життя, академ??ю л?тератури, доброго тону та жарту, м?сцем конкурс?в оратор?в ? актор?в, концерт?в ? диспут?в, щоденних та святкових зустр?чей.

Як зазнача? у сво?х спогадах мистецтвознавець та знавець Львова В?тольд Шольг?н?, в 'Атлас?' можна було зустр?ти знаменитостей з? Львова та зв?дус?ль. Тут було сво? святилище - маленька к?мната, де збиралися 'вершки' артистичного Львова. Т?льки вибран? мали доступ в цю к?мнату, прикрашену ун?кальними картинами, зокрема, пензля Яна Каспровича (мало хто знав, що майстер слова ще й малю?).

В одному зал? зам?сть кр?сел та стол?в були встановлен? д?жки, а в кут? - п?ан?но для створення в?дпов?дного настрою. Завс?дники 'Атласу' згадували, що в к?лькох залах цього незвичного закладу - 'Б?лому', 'Зеленому', 'Д?жковому' та 'Артистичному' - бували тепер вже легендарн? Щ?пко ? Тонцьо, Юзеф В?щ?к ? радник Строньц (вс? четверо з? славетно? рад?опередач? 'Wesolej Lwowskiej Fali' ('Весела льв?вська хвиля'). А ще в?дом? актори Стан?слава Пежановська, Стефан Ярач, Людв?г Сольськи, Брон?слав Донбровськи та Стан?слав Посьпеловський, художники Бруно Шульц, ?гнац? В?тз, Ян Дутневич, Генрих Росен, Олександр Новак?вський, диригент хору 'Ер?ана' - Ян Ернст. Як згадував Ян Ернст, ст?ни в 'Атлас?' були замальован? карикатурами та списан? в?ршами пост?йних в?дв?дувач?в.

На реклам? кнайпи було вказано: 'Атлас' в?дкритий 'завжди ? в будь-який час'. Були в?дом? 'тридн?вки Н. Збежковського', коли в?н примудрявся пити тут по 70 годин без перерви. А Ян Каспрович, кажуть, пров?в в 'Атлас?' 36 годин безперервно.

До реч?, напо? у Едзя були чудовими, здеб?льшого власного виробництва, а кухня вишукана ? смачна. Найпопулярн?шою з гор?лок була 'Немувка', яку назвали так на честь пост?йного гостя кав'ярн?, в?домого льв?вського поета Генриха Збежовського - Нема.

У поет?в, як? бували в л?тературно-артистичн?й кнайп? 'Атлас', можна було замовити в?рш? на ?менини, любовний сонет, еп?граму, картину чи промову на похорон. Ц?каво, що ?нод? поети могли в такий спос?б заплатити за ?жу. Так тут виникла в?дома вс?й Польщ? перед Другою св?товою в?йною реклама 'Koniak Stock - przez caly rok!' (Коньяк 'Шток' - протягом ц?лого року), якою знаменитий льв?вський поет Тадеуш Холлендер заплатив за випит? в 'Атлас?' коньяки.

А ще про 'Атлас' та його завс?дник?в ходили анекдоти та опов?дки. Наприклад, про великого актора Людв?га Сольського, який при?жджав сюди з Кракова. В?н щоразу привозив лист дружини, в якому вона вказувала господарю кнайпи Едварду Тарлерському, що в?н повинен подавати Сольському, позаяк ?? чолов?к серйозно хворий ? справд? на в?дпов?дн?й д??т?. Як в?домо, великий актор зум?в, охаючи та нар?каючи, дожити до ста рок?в. Однак тут, в 'Атлас?', забував про свою ?похондр?ю та про настанови турботливо? дружини.

Завжди, майже ритуально, п?сля прочитання привезеного листа Тарлерському, замовляв тар?лку бульйону ? пляшку токайського вина. Розчулившись, нюхав корок в?д пляшки, стверджуючи, що це - найкращ? парфуми. Пот?м заливав в тар?лку ложку вина та з'?дав бульйон. П?сля такого 'д??тичного' початку трапези Сольський м?г уже, на його думку, дал? ?сти та пити безпечно для здоров'я, що т?льки хот?в.

Ц?каво, що в 'Атлас?' були жарт?влив? правила для в?дв?дувач?в. Ось деяк? з пункт?в цього 'статуту':

- тар?лки, склянки ? ст?льц? не можна використовувати як аргументи до сво?х пол?тичних ? рел?г?йних переконань;

- гост? не можуть забирати додому нож? та виделки, а якщо й братимуть, то не б?льше одн??? пари на м?сяць;

- не можна пити менше одного малого пива ? б?льше
49 великих;

- певна к?льк?сть випитого дозволя? вимагати в?д господаря безкоштовно? доставки гостя додому;

- якщо г?сть перебува? у заклад? протягом години, ф?рма в?дпов?да? за його зуби, капелюх, портфель, паличку, ?, якщо це можливо, за коханку;

- знервований г?сть ма? право побити господаря (у межах легкого т?лесного пошкодження), при цьому господар не ма? права на захист чи реванш;

- у випадку поганого обслуговування прохання до гостей бути терпеливими, чекати, ?сти, пити, залишити кафе без скандалу ? оплати;

- ус?м кл??нтам, як? харчуються у заклад?, рекоменду?ться записатися до товариства 'Хороша смерть' ? застрахуватися.

Кр?м того, в 'Атлас?' була пам'ятна книга, в як?й залишали сво? в?дгуки в?дв?дувач? кафе. Це вважалося почесною справою. Так, до ц??? книги потрапила 'золота думка' великого польського актора Стефана Ярача, який любив випити: '? два способи пити гор?лку - один з закускою, ?нший - без'. А сп?вак ?вропейсько? слави Ян Кепура вписав такий висл?в: 'Хоч н?коли не п'ю - тут завжди п'яний Львовом'.

(Надал? у стор?нц? 'Льв?в' ми розпов?датимемо про в?дом? кав'ярн?, зокрема про кнайпу 'Штука', 'Palais de Dance' в готел? 'Бристоль' з п?длогою, що оберталася, та ?нш?).


На фото: кав'ярня 'Центральна' на площ? Галицьк?й, 7. Тепер тут телеграф. Фото з арх?ву Танаса НИКИФОРУКА.
Фото с рекламой предоставлено Юрой Скобленко.(ФЕФ-72)

Два вар?анти меню льв?вських
кнайп к?нця Х?Х- початку ХХ стол?ття
(орфограф?ю ориг?налу збережено):
Млинц?
Гор?лка стол?тня
Юшка з стерлядини
Дригл? з дичини
Мадейра
Курата

Червоне вино
Артишоки

Шампан
Мороженое
Стол?тн?й мед подольський Борщ до шпундр?в з бураками
Юшка з пир?жками
Пелюстки до смальцю з сухарями
Цукровий гор?х
Р?зна дичина до соку
Заморожена молочна каша з ки?вськими смаженими гор?хами та полтавськими пундиками

Трунки
Медведчики, пунш?, анхизова чекалдиха, овощ?

Александра Харченко.Газета "Высокий Замок".
 
<банер1Ukraine Фотографии фотографа Александра Толчинского на ФотоФорум.ру Download from FileHippo.com GrafaMania.net - Территория дизайнера и веб-мастера